AtomNews

Агентство атомных новостей  

RSS
АНОНС. ТОРЖЕСТВЕННОЕ ОТКРЫТИЕ ВЕСЕННЕЙ ШКОЛЫ НАЭК «ЭНЕРГОАТОМ»     ПРЕЗИДЕНТ ЭНЕРГОАТОМА И ПРЕДСЕДАТЕЛЬ ПРОФКОМА КОМПАНИИ ПОДПИСАЛИ КОЛЛЕКТИВНЫЙ ДОГОВОР НА 2015 ГОД     О НЕДОВЕРИИ НАЦИОНАЛЬНОГО ЭКОЛОГИЧЕСКОГО ЦЕНТРА ЭКСПЕРТАМ ПО ЯДЕРНОЙ И РАДИАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ УКРАИНЫ И МАГАТЭ     ХМЕЛЬНИЦКАЯ АЭС В 2014 ГОДУ УВЕЛИЧИЛА ПЛАТЕЖИ В БЮДЖЕТ НА 9% ‒ ДО 368,6 МЛН ГРН     ОПЕРАТИВНЫЙ ПЕРСОНАЛ ЗАПОРОЖСКОЙ АЭС ПРОХОДИТ КУРС ПОДДЕРЖАНИЯ КВАЛИФИКАЦИИ     
Мнение эксперта 
01.04.2016 16:07:11 

18.03.2015 8:53:49 Левый берег

17.07.2014 15:08:03 

23.06.2014 15:58:00 Дело

12.06.2014 18:31:42 AtomNews

07.05.2014 15:16:50 UA-energy

06.03.2014 16:46:28 Форбс.ua

31.01.2014 10:38:29 AtomNews

24.10.2013 10:13:32 AtomNews

02.10.2013 13:58:02 

Статья


03.02.2015 12:00:52

Укрінформ, Андрій Лавренюк

Минулого тижня у Брюсселі Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та американська корпорація Holtec International остаточно домовилися про спорудження в Україні централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива.

Про важливість диверсифікації співробітництва з метою захисту національних інтересів у сфері атомної енергетики, тиск російського монополіста та майбутнє мирного атому у забезпеченні людства електричною енергією в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу розповів президент «Енергоатому» Юрій Недашковський.

- Юрію Олександровичу, чому проект виконуватиметься саме з американським партнером, а не у традиційному співробітництві з російськими монополістом?

- Для нормального функціонування атомної енергетики необхідно забезпечити своєчасне і якісне постачання свіжого ядерного палива, а також безпечне поводження із відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП). Ці питання лежать у площині захисту національних інтересів з точки зору ядерної безпеки, а також щодо енергетичної незалежності. Отже, необхідно мати не лише одного постачальника, що вимагає диверсифікації.

Стосовно свіжого ядерного палива - ми маємо зараз диверсифікований ринок постачання. Це російська компанія ТВЕЛ та американсько-японська компанія Westinghous. А щодо поводження з відпрацьованим ядерним паливом, в Україні це питання не було вирішено. Ще з часів СРСР це паливо вивозили на два комбінати у Російській Федерації. Відтак, це питання і ціни, і гарантованого забезпечення надання цих послуг.

В Україні є 15 ядерних енергоблоків. По шести з них на Запорізькій атомній електростанції ця проблема вирішена. Там функціонує пристанційне сховище. Для інших трьох АЕС із дев'ятьма енергоблоками ця проблема потребує вирішення. Зараз із цих блоків ми вивозимо паливо на два російські комбінати. І завжди існує загроза технологічних, техногенних чи політичних причин, через які ця послуга російською стороною може не бути надана. Це несе пряму загрозу функціонуванню атомної енергетики в Україні. Тому це питання потрібно вирішувати. Ми йдемо двома шляхами одночасно: співпраця із французькою компанією AREVA, щоб вивозити українське ВЯП на французькі комбінати; і другий варіант, який ми вважаємо найбільш технологічно і економічно доцільним, це будівництво на території України централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива.

- Розкажіть про проект, які його часові рамки та вартість?

- Рішення про це було прийнято ще у 2002 році. У 2003 році був оголошений міжнародний тендер на придбання технологій і постачання обладнання. У 2004-му американська компанія Holtec International виграла цей тендер і отримала акцепт. Але у подальшому, на жаль, ситуація із реалізацією цього проекту розвивалася несприятливо. Тільки у 2012 році був прийнятий спеціальний закон, який дозволив будувати цей об'єкт. На сьогодні вже пройшло 10 років від початку співпраці з американською кампанією, але ті умови контракту вже потребували оновлення, адже первинна фінансова схема стала неможливою для реалізації. Починаючи з квітня минулого року, наші фахівці наполегливо займалися цим питанням. Це дуже важкий проект і дуже амбітне завдання. Вартість проекту - 299 млн доларів. Але він уже через три роки почне самоокуповуватися за рахунок заощадження коштів, які ми платимо за вивіз палива до Росії. Це більше 200 млн доларів на рік. За десять років, упродовж яких затягувалося виконання проекту, Україна переплатила більше 2 млрд доларів. Наш проект є щонайменше в чотири рази дешевшим та розрахований на введення сховища в експлуатацію у 2017 році з подальшою поставкою контейнерів від Holtec International ще до 2020 року (до моменту передачі технології та освоєння їх вироблення в Україні).

- Як технологічно виглядає процес поводження із відпрацьованим ядерним паливом?

- Відпрацьоване ядерне паливо за технологією зберігається певний час (3-9 років) у приреакторних басейнах витримки. Після того, як завершується остаточний радіоактивний розпад до допустимого рівня, зменшується тепловиділення, його вже можна перевозити до радіохімічних комбінатів. Але ємність цих басейнів обмежена. І для того, щоб атомна енергетика працювала безперебійно, до реакторів щорічно завантажується свіже ядерне паливо, а відпрацьоване потрібно постійно вивозити. Як я уже сказав, ми вивозимо його для перероблення на радіохімічні комбінати РФ. Це один із можливих технологічних варіантів. Інший шлях, за яким іде більша частина країн з атомною енергетикою, полягає у зберіганні відпрацьованого ядерного палива у сухих сховищах у країнах, де воно використовувалося. Це, по-перше, дає можливість зекономити кошти. По-друге, забезпечує вищі показники ядерної та радіаційної безпеки. І, по-третє, зберігає цінні ядерні матеріали для майбутніх технологій, оскільки у відпрацьованому ядерному паливі власне відходів лише 3%. Все інше - це важкі метали: ізотопи урану, плутонія та інші так звані трансуранові елементи, які можуть ділитися з виділенням величезної кількості енергії. Це, насправді, надзвичайно цінна сировина, але для майбутніх технологій. Просто зараз у більшості випадків немає ні технологічної, ні економічної доцільності її використовувати. Тому наша позиція полягає у тривалому зберіганні ВЯП у сховищах сухого типу з прийняттям рішення в майбутньому щодо його подальшого використання.

- Які гарантії безпеки та екологічне обгрунтування сховища? Чи є застереження відносно негативного суспільного резонансу, мовляв, в Україні створять «ядерний могильник», державу хочуть перетворити на європейське звалище ядерних відходів?

- По-перше, це не ядерний могильник. Це тимчасове, проміжне сховище, яке розраховане виключно на ядерне паливо, що працювало на українських АЕС. Цей проект пройшов усі державні експертизи на відповідність стандартам, нормам і правилам з ядерної та радіаційної безпеки, екологічним вимогам. Слід узяти до уваги також те, що всі радіоактивні відходи, отримані від перероблення ВЯП, яке ми відправляємо до Росії, все одно пізніше мають повернутися на територію України, і постане необхідність приймати рішення про їх захоронення. За сучасним досвідом і технологіями, найбільш безпечний спосіб зберігання ВЯП полягає у використанні контейнерів сухого типу. Це міцні контейнери, які витримують значні фізичні впливи, включаючи падіння з висоти, різні можливі техногенні і природні ситуації та катаклізми. Вони розміщуватимуться на спеціальному майданчику, для охорони якого будуть застосовані найсучасніші системи фізичного захисту. Це буде самодостатній, захищений об'єкт із найвищим рівнем безпеки, розташований поблизу смт. Буряківка у зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Відповідна ділянка землі у 45,2 гектарів під сховище уже виділена.

- Окрім прямої військової агресії проти України, Росія веде й агресивну економічну політику проти держави, особливо у сфері енергетики. Відомо, що російський монополіст «Росатом» докладає значних зусиль, щоб залишити українських партнерів в орбіті свого впливу. Чи відчуває «Енергоатом» цей зовнішній тиск або недобросовісну конкуренцію?

- Тут треба чітко розмежовувати такі позиції. Щодо самої співпраці з «Росатомом», навіть у таких складних політичних умовах, то минулого року російська корпорація усі свої зобов'язання у повному обсязі виконала, включаючи постачання свіжого палива та вивезення відпрацьованого. Інша справа, ми не можемо виключати, що у будь-який момент може бути прийняте якесь форс-мажорне політичне рішення, і «Енергоатом» повинен бути готовий реагувати на таку ситуацію. Тому ми й диверсифікуємо напрямки нашої діяльності, щоб позбавитися монопольної залежності від Росії.

Ми також відслідковуємо інформаційну кампанію у європейських і російських ЗМІ, де викривлено піддаються критиці кроки України, спрямовані на диверсифікацію співпраці у сфері ядерної енергетики. У цих матеріалах, звичайно, немає підписів чиновників «Росатому», все подається через так званих «експертів», точніше сказати - псевдоекспертів, і ми цей тиск відчуваємо. Дуже багато істеричного і непрофесійного галасу. Навіть можу пожартувати у зв'язку із абсурдністю такого роду публікацій. Наприклад, якщо на території української АЕС хтось послизнуся і зламав ногу - то це звісно ж через те, що ми почали використовувати американське ядерне паливо...

Але наша позиція дуже спокійна і зважена. Ми все робимо у рамках міжнародних зобов'язань України з питань ядерної і радіаційної безпеки, у відповідності до національного законодавства, яке є одним із найжорсткішим у світі, враховуючи наш досвід Чорнобиля.

- Як працює галузь в умовах загострення в державі потреби в електричній енергії та тлі проблем з вугіллям для ТЕС?

- Зараз атомні станції працюють у повній відповідності до диспетчерського графіка - стукаю по дереву... Ми виконуємо і перевиконуємо усі доведені до нас завдання із виробництва електричної та теплової енергії. У минулому році ситуація була надзвичайно складною, адже нас упродовж 8 місяців штучно обмежували у виробництві електроенергії. Два енергоблоки тривалий час стояли у холодному резерві. І тільки в серпні, коли стало зрозуміло, що з вугіллям буде погана ситуація, поступила команда максимально завантажити усі ядерні енергоблоки. На сьогодні графік є дуже напруженим. Зараз частка АЕС у структурі виробленої електроенергії в Україні становить 56,2%. В середньому за минулий рік вона склала 48,6%, в окремі періоди перевищувала 65%.

Але деякі технічні проблеми, звичайно існують. Електротехнічне обладнання старіє. І з точки зору його модернізації, заміни, у нас, на жаль, уваги приділяється менше, ніж до реакторного обладнання, до питань ядерної і радіаційної безпеки, на що пріоритетно спрямовуються кошти в умовах їх дефіциту. А електротехнічне обладнання фінансується за залишковим принципом. Ми бачимо цю проблему і поступово її вирішуємо. Також хочу наголосити, що ця проблема жодним чином не впливає на рівень ядерної і радіаційної безпеки.

- Хочу поставити дещо футуристичне питання із науково-технологічним нахилом. Ви, як фахівець, яке бачите у глобальному вимірі майбутнє ядерної енергетики, чи придумає людство такий реактор, що зможе забезпечити світ енергією та виключить використання традиційних газу, вугілля, нафти?

- Слід проаналізувати відомі на сьогодні енергоресурси, технології використання яких уже освоєні і практично застосовуються. Це уран, вугілля, нафта, газ, відновлювальні енергетичні ресурси - вітер, сонце, деревина, гідроенергія. Не можна нехтувати жодним із них. Не можна стверджувати, що один замітить усі інші. Просто кожна країна має побудувати для себе оптимальний баланс з точки зору економіки, технологій, екології, національної енергетичної безпеки, інших чинників.

Стосовно майбутніх технологій. Людство над цим працює. Але, наприклад, якщо ще декілька десятків років тому усі сподівалися на термоядерний синтез, то, як показує реальність, у цьому столітті, я упевнений, такого реактора в промисловій експлуатації ще не буде. Будуть витрачатися значні кошти на подальші дослідження і випробування, але я не вірю, що у найближчій перспективі вони дадуть практичний ефект. Відносно традиційної ядерної енергетики. У нинішньому стані вона може зберегти на світовому рівні вагому частку енергії, яку виробляє. Але треба розуміти, що при технологіях, які зараз використовуються - це реактори на теплових нейтронах - запасів урану на всіх не вистачить. У цьому столітті він буде вичерпаний. Тому в контексті розвитку ядерної енергетики може йтися про нові технології, зокрема реактори на швидких нейтронах, які дозволяють використовувати потенціал природного урану у 60-80 разів більше ніж зараз. Коли такі нові технології запрацюють, можна буде говорити, що людство гарантовано забезпечене електричною енергією на подальші тисячоліття. Але чи захоче людство піти таким шляхом?




 

 

Другие статьи по теме

АЭС(793), Украина(489)

 

Комментарии

08.04.2015 7:23:45 следопыт
Во 2-м номере 2013 года журнала «Атомная техника за рубежом» опубликован обзор, посвященный проблеме обращения с облученным ядерным топливом в США. ОТВС хранятся в пристанционных хранилищах, проблему создания централизованных хранилищ в США не могут решить до сих пор, даже несмотря на введенный с 1982 года сбор 0.1 цента с каждого кВтч. электроэнергии, производимой на АЭС. Собрали 35 млрд.$, и потратили 10 млрд. на неуспешный проект хранилища в Юкка-Маунтине (штат Невада). С конца 80-х годов применяется и хранение сухим способом на пристанционных площадках. Изделия для хранения ОТВС сухим способом изготавливаются разного вида (в т.ч. для легководных реакторов и на 24 и на 40 ОТВС) и различными американскими фирмами-производителями, Холтек среди них явно не лидер. В США используются и контейнеры сухого хранения фирмы Sierra на 24 ОТВС, аналог, применяемый на ЗАЭС. Стоимость контейнеров сухого хранения для АЭС в США составляет от 500 до 1000 тыс.$, т.е. в 2-4 раза дешевле, чем предлагает Холтек для ГП НАЭК «Энергоатом». Разрешенная вместимость ЦХОЯТ Украины составляет 16,5 тыс. ОТВС, этого достаточно на весь срок эксплуатации действующих блоков ХАЭС, РАЭС, ЮУАЭС (более 20 лет можно вывозить ОЯТ с этих станций). Для такого количества хватило бы 700 контейнеров по 24 ОТВС, изготавливаемых ЗАЭС из отечественных материалов. Если правильно предположение, что цена одного контейнера ЗАЭС меньше 5 млн.грн., то стоимость производства 700 контейнеров на ЗАЭС составила бы 150 млн.$. (и эта сумма была бы растянута на 20 лет), что в 1.3 раза меньше 200 млн.$. ежегодных платежей за вывоз ОЯТ в РФ и в 2 раза меньше, чем 300 млн.$, Холтека за 100 контейнеров и специальное оборудование перегрузки и доставки.
17.03.2015 7:02:49 любопытный
На сайте ЗАЭС (www.znpp.np.ua/shoyat/description) подробно описано устройство контейнера СХОЯТ и примененные материалы. Достаточно простое и несложное устройство (явно не самолет и не ракета и не энергоблок АЭС), понятное рядовому инженеру. Основные материалы: углеродистая сталь и ASME 516 (отечественный аналог сталь 20), прочный армированный бетон, порошок нейтронной защиты RX-277. Судя по геометрическим размерам, стали около 25 тонн, бетона – около 30 м3. Все материалы, за исключением порошка, производятся в Украине. Если взять сталь по 50 тыс.грн/тн, что в 5 раз дороже, приведенного ответственными лицами НАЭК примера «Лондонской биржи», а бетон по 10 тыс.грн./м3 (что в 2-3 раза дороже высокопрочного бетона в Украине), то стоимость исходных материалов составит около 1.5 млн.грн. на один контейнер. Учитывая основные производственно-технологические операции ( разделка листового металла, гибка, сварка, сборка) и применив с хорошим запасом стоимостной коэффициент технологического передела - 3, получим, что стоимость отечественного производства контейнера СХОЯТ на ЗАЭС, составляет не более 5 млн.грн. или 200 тыс. долларов (по курсу 25). Беря во внимание, что в контейнере ЗАЭС размещается 24 ТВС с ОЯТ, стоимость на одну ТВС составляет 8 тыс.долл.. Холтек, получив авансов на 77 млн.долл. на 3 года, поставит (если страна найдет столько денег) через 5 лет 84 контейнера по цене 2-3 млн.долл, (правда в каждом контейнере будет по 31 ТВС), или по 65 тыс.долл. на одну ТВС с ОЯТ, т.е. в 8 раз дороже, а с учетом кредитов под финансирование, Компания отдаст в 10 раз больше. Так кто же эти «ответственные лица»- герои трудового фронта, какой уровень их квалификации и информированности, хотя бы о достижениях ЗАЭС? Что за «расчеты и аудиты» показали им в Холтеке ? Мне кажется, абсолютно прав уважаемый В.Седнев: и наша наука, инженеры и производственники и раньше, за те прошедшие 10 лет, могли и сейчас могут за 3 года при бюджете в 30 млн.у.е. разработать отечественный конструктив (и на 20 ячеек и на 27, чтобы не повторяться с Холтеком), изготовить опытные образцы, провести все необходимые расчеты, обоснования , испытания и подтверждения, сертифицировать и наладить производство отечественных контейнеров из отечественных материалов на отечественных предприятиях и даже в Компании НАЭК «Энергоатом», где есть свой научно-технический центр , заводской комплекс и строительные мощности ЗАЭС. Особенно учитывая 13 летний опыт собственного производства СХОЯТ и более чем 30 летний опыт строительства и эксплуатации таких сложных объектов, как АЭС . Думаю, президент НАЭК прав, развивая тему ЦХОЯТ, но вот его помощники – ответственные лица , которым поручено, совсем не правы, развивая ее именно таким образом… А не пробовали поручить это тем, кто разбирается и имеет опыт, к примеру «запорожцам НАЭК» (Шавлакову, Тищенко, Пышному, Билею)? Или – это удельный раздор (раздел) для АПИ и их руководителей (Рыбачук, Самосова, Айдин)? А может Компания и Украина очень богатые субъекты, с которыми может позволить себе сотрудничать Холтек (только за 300 млн.у.е, а за меньше может и не прилично такой фирме)? Может НАЭК и страна готовы еще 5-10 и более лет платить РФ по 200 млн.долл. за вывоз ОЯТ и одновременно еще 10 лет, и в 2 раза дороже, чем прежде, вести дела с Холтеком ? И товарищу «Ответу»: на ЗАЭС уже 13 лет «едут», успешно решая вопросы безопасного хранения ОЯТ , а «шашечки» уже 10 лет рисуют где-то в Киеве. И почему мы в Украине не верим в свою науку, проектантов, конструкторов, производственников и готовы за «шашечки» перекрыть все каналы и направления развития своим отечественным предприятиям и институтам? Говорят, что экономия для страны от СХОЯТ ЗАЭС уже составила порядка 4 млрд.грн.. А что от этого получила отечественная наука? Похоже, всю экономию берегли для Холтека…
13.03.2015 14:26:51 чайник
До "перестройки" мы строили, потом "брали" и строили , а сейчас остались только способные "брать"?..... Сумно хлопцi.
13.03.2015 12:05:51 В.Седнев
Нелюбознательные, нелюбопытные, несочувтвующие люди, управлявшие досель и ныне "атомом", а "любители" искать на стороне новых приключений. Во уже почти 10лет "жуют проблему" с ОЯТ. Но видимо,не в "коня корм". Исходя из экономических и прочих интересов государства, учитывая бы 13летний отечественный положительный опыт работы всей инфраструктуры, успешно обеспечивающей технологию хранения ОЯТ на Запорожской, давным-давно бы надо заняться разработкой конструкцией и производством отечественного контейнера. Когда-то меня приглашали на пустейшие совещания по технологии "Холтека", зате отказался. Почему так категорично! Да по результату десятилетней "бурной деятельности" рассуждений и обсуждений,- проект "Холтек" до сих пор не реализован! Обсуждаемая статья по риторике, к сожалению, дает подтверждение "успешного" продолжения бурной деятельности по нерешению проблемы ОЯТ с характерными в прошлом чертами: "открытости,широты и долготы кругозора, масштабности принятого решения по СХОЯТ (по м.с.)". А лет 8-9 тому назад на СХОЯТ ЗАЭС мы даже представителям местных жителей района будущей площадки ЦСХОЯТ показывали все, ожидающие их возможные и невозможные "опасности". И осталось у тех представителей позитивное восприятие безопасности при хранении ОЯТ. Только и осталось,- бери и строй! Но для это ж, работать надо!
06.03.2015 9:08:22 ответ
а "передача технологии" вам ни о чем не говорит? это бесспорно нужно и будет делаться, только вот сколько времени уйдет на на то чтобы наладить производство в Украине, не боитесь получить чемодан без ручки, хранилище без контейнеров, эдак можно и еще лет на 10 затянуть вывоз топлива в рф. Вам шашечки или ехать?
06.03.2015 8:04:35 на конец
в том то весь смысл пропадает-не с----ишь а задачу яйцо поставил и давно не капало
06.03.2015 4:46:03 любопытный
Почему бы не уменьшить количество закупаемых контейнеров в 2-3 раза, а остальные делать в Украине? Это уменьшит стоимость контракта в 2 раза и позволит создать рабочие места не в Америке, а в Украине? Если не согласится Холтек, рассмотреть применение контейнеров, изготавливаемых ЗАЭС по другой американской технологии. Кто или что мешает этому?
05.03.2015 17:24:58 вопрос любознательным
критику хоть и не конструктивную услышали, а вот какие предложения? продолжать вывоз в рф и ставить под угрозу энергетическую безопасность?не смущает, что порядок цифр цены за вывоз и стоимости контракта один и тот же, при этом в первом случае оплата за год, а во втором рабочие места в стране.
05.03.2015 13:12:47 Обозреватель для любознательных
Всё очень просто: "Спицифициссские"специалисты Энергоатома - несомненные приверженцы договоров в стиле "50 оттенков серого", что вполне укладывается в "любви" к Holtec International, "goodwill" которой не лишен мурыжинья и "полирования" яиц партнерам.
05.03.2015 11:27:40 любознательным и любопытным
ну да стоимость с 2004 года изменилась только стоимость стали, наверное, все остальное еще и дешевле стало, за это время можно успеть родить ребенка и он начальную школу закончит. Какая поставка оборудования после 2017 года, если в 2017 ввод в эксплуатацию пускового комплекса, правильно ключевое слово "подальша". Просто перекручивание фактов и собственные фантазии
05.03.2015 7:36:54 любопытный
финплане НАЭК на 2013 год, опубликованом на сайте «Экономической правды», все годовые капитальные расходы ЗАЭС на СХОЯТ, в том числе и на изготовление собственными силами контейнеров СХОЯТ, были 71 млн.грн., или 9 млн.долл. по курсу. А ЗАЭС – это почти половина Компании… Так кто мешает применению изделий ЗАЭС на ЦХОЯТ? «Трудовики-фронтовики»?
04.03.2015 18:57:08 сочустувющий
все верно 100% раньше холтек обязался за свои деньги спроектировать и построить СХОЯТ...под небольшой % инвестиций а потом ЭА дали команду красть и пошло все с ног на голову - дайте денег а мы знаем как украсть. это чистый Недик под прикрытием
04.03.2015 12:15:38 любопытный
На сайте «Энергоатома» 18.02.15 дан отлуп Обозревателю в статье «50 оттенков «желтого». Ответственные лица Компании решились пояснить новую стоимость в 300 млн.долл. и новые условия финансирования контракта на закупку 94 единиц оборудования, 5-ти ж/д платформ с контейнерами перевозки, вспомогательного и технологического оборудования перегрузки и перевозки контейнеров СХОЯТ. Сделали это очень эмоционально, но профессионально ли? 1) Основная причина новой стоимости контракта - рост стоимости материалов, «стальная заготовка на Лондонской биржи с 2003 года выросла с 270 до 485 $ за тонну» заявляется в статье. Если полагать, что основной материал оборудования эта сталь, а в контейнерах сухого хранения ОЯТ где-то 20-40 тонн стали, тогда стоимость основного материала должна составить по курсу Лондонской биржи – 20 тыс.$ на контейнер и на весь контракт – 2 млн.$ и за 12 лет стоимость контракта по этому фактору выросла на 1 млн $,т.е. меньше, чем на 1% цены первоначального контракта. Даже, если будет использоваться другая сталь, в 5-10 раз дороже, чем на Лондонской бирже, то рост цен на металлопрокат приводит к росту контракта всего на 5-10% 2) «Опросом пресс-службы Энергоатома установлено, что зарплата главного редактора сайта уровня «Обозреватель», которая выплачивалась в 2003 году и продолжает ежемесячно выплачиваться в «конверте», выросла с 600-800 $ до 1.5-2 тысяч в 2014 году, т.е больше, чем в 2 раза» .Как это соотносится с ростом цены и изменений условий контракта рядовому и даже очень любознательному украинцу сложно понять. Это какой-то свой «птичий» язык, понятный только тонкому слою интеллигенции… 3) «Компания предоставила необходимые расчеты и обеспечила детальный аудит для специалистов Энергоатома…И эти действия ( а не сами расчеты – прим. ) подтвердили, что ценовые параметры являются невысокими по рыночной цене на соответствующее оборудование с учетом существенного повышения уровня безопасности и надежности проекта, включая не только постфукусимские выводы , но и внешнеполитическую нестабильность в отношениях с восточным стратегическим соседом ». Много текста и абсолютно не понятно – это дешевле, чем французская или какая-то другая американская технология сухого хранения ОЯТ, к примеру, применяемая на ЗАЭС, есть ли примеры еще более дорогих продаж Холтека в США, Китае, Швейцарии, Южной Корее, чем в Украине? 4) «Цена фиксированная на длительный период». Если эта цена до 2020 года, т.е. на 5 лет вперед, значит, в ней заложены инфляционные и коммерческие риски, что явно не снижает, а скорее повышает стоимость и контракт является фьючерсным. 5) Из текста следует, что НАЭК будет авансировать проект и стоимость кредитования – где-то 16% годовых. т.е. – это еще на 16% будет дороже для конечных потребителей. Оплата авансов начнется с 2015 года, а поставки оборудования после 2017 года. 6) Технологии производства оборудования сухого хранения начнут передаваться после 2017 года, можно понять из статьи, но ни слова не сказано, а сколько стоит сама технология и права? Если это включено в цену контейнеров, то зачем? Для прозрачности и снижения всяких нехороших составляющих, налогов? 7) Стоимость услуг по вывозу ОЯТ – 200 млн.долл. в год и эти суммы Энергоатом платил за предыдущие годы зачем-то утверждается в статье. Хотя в середине 10-х министр Плачков публично заявлял, что вывоз ОЯТ – это 40-80 млн.долл. в год тарифа НАЭК, уважаемый эксперт Кошарная говорила в 2012-2013 годах о 100 млн.долл. Так какая же реальная стоимость вывоза? к примеру, сколько действительно потрачено в 2014 году и сколько заложено в план 2015 года ? И зачем публично заявляется новая цифра? Как сигнал о готовности еще больше платить? Или как еще одно новое достижение ответственных лиц – героев трудового фронта? Если этому верить, то по курсу 25 надо будет в год 5 млрд.грн на вывоз ОЯТ , а если учесть , что закупка свежего ЯТ обходится в 630 млн.долл, как публикует «Зеркало недели», а это 15.7 млрд.грн, то в тарифе по 32 коп. и на зарплату с налогами не хватает… После заявлений на сайте Энергоатома создается впечатление, что придется платить России по 200 млн.долл. в год до 2018 года ( т.е. в 2 раза больше, чем платили раньше) и платить авансы Америке на 3-5 лет вперед в сумме 77 млн.долл одновременно и ждать… Кому чего. Кому нового дополнительного соглашения в 2017 году, а рядовому украинцу- повышения тарифа, атомщикам- сокращений, промышленности- снижения заказов от НАЭК, производственникам и бизнесу- ухудшения конкурентных позиций от использования подорожавшей электроэнергии. А почему нельзя было распространить американскую технологию производства контейнеров СХОЯТ, применяемую на ЗАЭС, что значительно дешевле, либо за эти годы разработать свою и быть более независимыми, развивать свою науку, инженерную мысль и производство, а не глобальных игроков?
15.02.2015 22:03:04 любопытный
Ответственными руководителями в НАЭК за инвестиции и ЦХОЯТ являются соответствующий вице-президент и руководитель специально созданного обособленного подразделения «Атомпроектинжиниринг». Так кто же эти «герои трудового фронта»? Айдин и Рыбачук? Их комментарии и пояснения о цене контракта и среднегодовых объемах затрат на вывоз отработанного ядерного топлива, заложенных в тариф, в финплан и смету затрат НАЭК, где-нибудь можно почитать?
14.02.2015 13:11:59 Обозреватель для любознательных
"...але ті умови контракту вже потребували оновлення, адже первинна фінансова схема стала неможливою для реалізації..." ЧОМУ???? Тогда сумма контракта составляла 127,8 млн евро, но его условия с точки зрения защиты интересов украинской стороны были несомненно выгодны. В частности, контракт предусматривал организацию финансирования 85% его стоимости американской стороной (через кредиты по вполне приемлемой процентной ставке), уплату последней всех налогов и сборов, возникающих в ходе выполнения контракта, гарантированную передачу Украине технологий на производство контейнеров для хранения отработанного ядерного топлива, четкую формулу индексации суммы контракта, а также разрешение споров по нему по украинскому законодательству. Другими словами, был подписан контракт "под ключ", причем довольно успешный для Украины. С весны прошлого года переговоры между "Энергоатомом" и Holtec касательно сооружения хранилища возобновились, но американская сторона серьезно ужесточила свою позицию и стала настаивать на изменениях базового контракта, заключенного в 2005 году. В числе новых требований – существенное увеличение суммы контракта, отказ Holtec от его финансирования на предыдущих условиях, а также от уплаты налогов и сборов, отмена гарантий на передачу технологий на производство контейнеров. В связи с этим, Недашковский дал поручение соответствующим службам "Энергоатома" в кратчайшие сроки сформировать рабочую группу, которая должна была провести тщательный анализ новых условий на предмет их обоснованности и "сблизить" позиции сторон по спорным вопросам путем поиска разумного компромисса. Однако, "результат" работы рабочей группы оказался впечатляющим. Новая редакция контракта содержит совершенно кабальные условия для украинской стороны, а именно: - несмотря на отказ Holtec от осуществления строительно-монтажных работ (примерно 20% стоимости базового контракта), сумма нового контракта выросла до 300 млн долл; - налоги и сборы, которые могут возникнуть по украинскому законодательству в ходе исполнения контракта, оплачивает в полном объеме украинская сторона; - всю сумму контракта оплачивает "Энергоатом" без привлечения финансирования с американской стороны. Более того, для НАЭК предусмотрены авансовые платежи (до 85% от стоимости исполнения каждого этапа контракта); - вместо банковской гарантии выполнения контракта (должна быть предоставлена компанией Holtec по базовому контракту на каждый этап выполнения работ) предоставляются никем не подтвержденные долговые расписки американской компании; - вопрос о передаче технологий на производство контейнеров перенесен на дополнительное двустороннее решение в 2017 году; - украинская юрисдикция при разрешении споров по контракту заменена на Стокгольмский арбитраж. Но самым важным моментом является то, что американская Holtec не предоставила достаточных обоснований, подтвержденных расчетами, о причинах существенно измененных контрактных условий. Создается впечатление, что расчеты были специально "подогнаны" под заранее запланированную и оговоренную сумму контракта, которая, очевидно, вполне устраивает украинскую сторону (вернее, некоторых её представителей).
05.02.2015 12:22:43 м.с.
Спасибо Атомньюс за статью, эти новости, от президента, на порядки интереснее новостей от 19.01.15. Впечатляет вдохновенность президента, его позитивный настрой на развитие Компании, эрудиция и глубина знаний, позволяющая легко и быстро формулировать оценку текущего состояния и прогнозы будущего. Впечатляют открытость, широта кругозора (видит и текущие проблемы с ЭТО) и «долгота» кругозора, решительность и масштабность принятого решения по ЦХОЯТ (10 лет в части практической реализации тема была заморожена)! Эффекты ЦХОЯТ очевидны и бесспорны, но цифры смущают, но их кто-то готовил…Интересно кто? и чем поясняются, как обосновываются приведенные показатели? Это уже тема для любознательных...
* Ваше имя
* Комментарий
 
правила размещения комментариев
 
 
Статьи










Все статьи
Опрос
Будет ли реализована директива президента Украины о диверсификации реакторных технологий?

Уже приступили
Будет, но при следующем Президенте
Будет, но через одного Президента
Тут бы назначения президента "Энергоатома" дождаться

Теги
Атомпром(245) - АЭС(793) - В мире(744) - Дискуссионный клуб(375) - ЗАЭС(162) - Инжиниринг(26) - Кадры(132) - КИУМ(7) - Курьезы(39) - МОКС-топливо(14) - МЦОУ(31) - Наука(83) - Оказывается(130) - ОЯТ(89) - Продление ресурса(86) - РАО(54) - РАЭС(152) - Регуляторная политика(367) - Термоядерный реактор(15) - Технологии(202) - Украина(489) - Уран(215) - Финансы(207) - ХАЭС(202) - Цирконий(9) - ЧАЭС(247) - ЮУАЭС(189) - Ядерное машиностроение(175) - Ядерное приборостроение(25) - Ядерное топливо(396)
Реклама
Авиабилеты avia.ua
Погода Киев
Информационные партнеры
AtomInfo.ru
Асоціація «Український ядерний форум»
Вісник екологічної безпеки
Архів Вісника екологічної безпеки
© 2009-2018 AtomNews
Агентство атомных новостей
Использование и перепечатка материалов допускается при указании ссылки на источник.

Разработка и дизайн
Интерактивные системы